При відповідних запитах, банківська таємниця може бути розкрита та інформація з фінансових установ передана в податкову службу.
Такі запити можуть надходити у випадку, коли є підозра конкретної особи в порушенні податкового законодавства. Найчастіше відповідні листи приходять у банки від судових виконавців.
Це дуже чутлива тема для банків, тому що вони як ніхто зацікавлений у банківській таємниці. Але якщо надходить офіційний запит, від виконавчої служби, тоді банк надасть всю необхідну інформацію.
Запити, швидше за все, не подаватимуть, якщо особа не викликає підозри у податкової служби щодо приховуванні доходу та мінімізації податкових платежів. Адже запит на усіх платників податків призвів би до порушення репутації банків та паралізував роботу податкової служби.
За словами адвоката Ростислава Кравця, більшість українців може не хвилюватись щодо розкриття банківської таємниці. Податкова, імовірно, не буде цікавитись тими, хто одержує частину зарплати на банківський рахунок чи поповнює його коштами, отриманими «в конверті».
Проте якщо клієнт банку стає фігурантом у справі про шахрайство чи відмивання коштів, подає документи на оформлення державної допомоги, то ризик зростає. Тільки легальний дохід може забезпечити повний захист та пояснити великі витрати, будь-які перекази та інше.
У випадках, коли клієнт отримує значні суми на рахунок або здійснює великі перекази, може зрости ризик фінмоніторингу самим банком.
За словами економічного експерта Олександра Охріменка, українська банківська система працює прозоро і фінансовий моніторинг вимагає, аби установи обслуговували лише чесних людей, що сплачують податки та не займаються шахрайством.