Нещодавно на Лондонській конференції Ukraine Recovery Conferece заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма заявив, що подібні дії спрямовані на боротьбу з корупцію та виведення частини економіки з тіні.
Натомість, за словами кандидата економічних наук Олександра Хмелевського, хоча в Україні випущено близько 100 млн карток, все ж чимало українців досі не користуються платіжними картками, а власники карток продовжують частину розрахунків проводити готівкою. Найчастіше
платіжні картки використовують мешканці великих міст, а в містечках та сільській місцевості зазвичай використовують готівку, оскільки банкоматів там менше і торгові точки можуть не мати POS-терміналів.
За словами професора, карткова інфраструктура, як і самі українці, не готові до переходу на безготівкові розрахунки. До того ж, такий перехід несе чимало ризиків. «Банківська система України не відрізняється надійністю. У разі банкрутства якогось із банків, кошти клієнтів будуть або втрачені, або протягом певного часу ними не можна буде скористатися,» – говорить Хмелевський. І досі виникають часті збої під час розрахунках картками. Тому коли потрібно буде негайно оплатити товар або послугу, люди просто не зможуть цього зробити.
Додає проблем і те, що на фоні суворого фінансового моніторингу, який нещодавно почав діяти в Україні, банкам достатньо якихось надуманих приводів для блокування рахунків. Це призводить до того, що українці не можуть здійснювати необхідних розрахунків, а гроші довгий час залишаються заблокованими. Тому готівка – одна із найбільш надійних форм оплати.
Також, Хмелевський вважає, що заборона готівки ніяким чином не знизить рівня корупції в країні. «Хабарі можна отримувати у криптовалютах, іноземній безготівковій валюті й навіть у безготівковій гривні, використовуючи рахунки підставних осіб,» – зазначив він. Таким чином подібна реформа націлена не на боротьбу з корупцією, а на тотальний контроль населення владою.
Безготівковий розрахунок – це тотальний контроль над доходами та витратами населення, шлях до підвищення ефективності оподаткування та отримання інформації про життя і побут українців.