Люди з недовірою ставляться до всього нового, особливо, якщо не розуміють цього. Наприклад, Wi-Fi огорнув весь світ, але суперечки про його смертоносносність не вщухають досі. Так було завжди. До Вашої уваги, три найбільш яскравих міфи про «шкідливі технології», що виявилист неправдою – а в них сліпо вірили.
Зателефонував мамі — отримав рак мозку
Стільниковий зв’язок існує більше сорока років, і стільки ж живе легенда про випромінювання, яке викликає рак мозку та інші страшні речі. У 2010 році було опитано людей – «чи боїтеся Ви електромагнітного випромінювання від мобільних телефонів?». 70% сказали, що бачать у цьому шкоду для людини, а 91% зізналися, що вони смутно розуміють, про що взагалі мова.
Насправді боятися мобільників не варто: доведено, що ризик розвитку онкологічних захворювань підвищує іонізуюча радіація, за допомогою якої роблять, наприклад, рентген-знімки. А та, що в мобільних телефонах і мікрохвильових печах – неіонізуюча. І немає жодного доказу її реальної шкоди для людини.
Кілька років тому в Сіднейському університеті завершилося дослідження, що тривало 29 років. Його принцип був простий: вчені отримували з лікарень відомості про пацієнтів з раком мозку, а потім з’ясовували у провайдера, як довго і часто хворі користувалися телефоном. За такий солідний період «смартами» обзавелися мільйони чоловік. Логічно припустити, що і кількість онкологічних захворювань мала збільшитися в десятки разів. Але ж ні, в Австралії їх число за останні десять років стрімко знизилося.
Однак, є один момент. Декілька років тому вчені з США викотили перші результати масштабного дослідження, яке обійшлося в мільйони доларів.
З’ясувалося, що часте використання стільникового зв’язку викликає рак. У мишей.
Як проводили дослідження? Мишей замкнули у підземній лабораторії та опромінювали радіохвилями – саме на тих частотах, що використовують мережі CDMA і GSM. Гризунів піддавали діям хвиль протягом двох років, сумарно по дев’ять годин на день. У результаті у 1-6% популяції розвинулися невриноми.
Що це означає? Та практично нічого. По-перше, миші – не люди. Їх тканини можуть реагувати на опромінення інакше. По-друге, вчені видали гризунам «кінську» дозу – далеко не кожна людина роками розмовляє по телефону дев’ять годин на добу. По-третє, це були сирі дані, а достовірними вони стануть після рецензії дослідження іншими вченими.
Однак, хитрих комерсантів це не зупиняє. Зустрічайте розробку екологічного центру «ВАЛКОН» – засіб індивідуального захисту «Нейтроник». Як стверджують творці, пристрій зроблено «у вигляді багатошарової пасивної антени з металізованими всередині променями». Магічний квадрат нейтралізує «електромагнітний смог» всього за 30 доларів. Мається на увазі, що кожне джерело випромінювання вимагає окремого оберега. Тоді, чому не можна приліпити «Нейтроник» на лоб, убезпечивши себе від усього відразу? А потім прикупити у того ж центру «оживителя води», над яким «ВАЛКОН» теж працює. Напевно, після такого можна буде жити вічно. Але, це неточно.
Включив мобільний на борту — “впустив” літак
Кожен, хто хоч раз піднімався на борт літака, чув дивне прохання: «вимкнути телефон на час польоту». До певного часу ця заборона складалась із декількох чинників. Перший в інтерв’ю The Village озвучив Кирило Жарков, PR-директор сервісу для подорожей:
Вважається, що мобільні телефони можуть створювати перешкоди для навігаційних та радіосистем літака, особливо, для точних систем заходу на посадку і ультрависокочастотних станцій. Так звикли думати з часів, коли вся техніка ще працювала на одних частотах: і в небі, і в морі, і телефони, і мікрохвильовки.
Кирило Жарков – PR-директор сервісу для подорожей
Другий описує спеціалізоване видання Aviationtoday: «Уся справа в тому, що коли стільниковий пристрій знаходиться на великій висоті, він намагається підключитися відразу до декількох вишок зв’язку, що потенційно здатне спричинити збої в роботі деяких систем літака».
Однак, з тих пір сітку радіочастот поділили. Тепер навігаційні прилади літака працюють на своїх частотах, і в більшості європейських авіакомпаній дозволяють користуватися гаджетами під час рейсів. На американських лайнерах формально забороняють, але, як розповіла журналу VICE анонімна стюардеса, «Всім начхати, мені теж».
Так чи був же ж толк від такої повітряної анафеми?
Мабуть, так. У 2006 році зафіксували 125 випадків впливу електронних гаджетів на бортове обладнання. DVD-плеєр одного пасажира навіть спровокував велику помилку – довелося його терміново “вирубати”. Плеєр, не пасажира)).
Та й один пілот у своєму блозі скаржився, що іноді «цивільні пристрої» давали сигнал на його частоти – виходив такий деренчливий звук у навушниках. «Не критично для безпеки, але дико дратувало», – наводить його слова The Telegraph. Так що переводьте свої апарати хоча б в авіарежім – і нервувати нікого не будете, і від техніки відпочинете.
Посидів за «пузатим» монітором — облучився радіацією
Згадуємо, як в ранніх двохтисячних виглядало класичне «комп’ютерне місце». ЕПТ-монітор, клавіатура Genius, дві недорогі колонки Logitech і провідна мишка – можливо, навіть оптична. А зліва і праворуч від 17-дюймової громадини красувалося що? Правильно – кактуси. «Щоб не було радіації» – примовляла господиня будинку, акуратно вибудовуючи колючу композицію.
Сидіння за комп’ютером дійсно могло привести нас у світ Fallout? Ні. Однак, шахраям це не заважало.
Стародавні ЕПТ-екрани дійсно давали випромінювання, але доза була мізерною, і не виходила за межі скла. На початку 90-х скоротили і її: в конструкцію моніторів поетапно вносили зміни, які знизили шкоду практично до нуля. Щоб заспокоїти недовірливих громадян, почали клеїти спеціальні стікери – «Low radiation».
Але, 25 років тому в нас з підозрою ставилися до ПК і завжди чекали підступу. Тому, напис про низький рівень радіації читали як «ця штука вб’є мене, але дуже повільно». Щоб не втратити зуби, волосся і репродуктивну функцію, наші співвітчизники з подачі журналу «Робітниця» почали масово захищати кактусами джерело смертельної енергії.
А ще – обважувати «захисними екранами». До кінця 90-х громадськість почала щось підозрювати, і продавцям антирадіаційних “нашльопок” довелося підключати фантазію. Наприклад, ось хвалебний текст, опублікований в журналі «Комп’ютерні вісті» в 99 році. «Добротний без “наворотів” фільтр коштує близько 15-20 $. Фільтр такого класу здатен затримувати приблизно 98% випромінювання, що виходить від екрану монітора », – переконливо розповідає автор.
Однак, ці пристосування не можна назвати зовсім вже марними: користувачі відзначали, що захисний екран «знижує навантаження на очі» і «коректує контрастність зображення». Ефект плацебо або адепти «нашльопок» просто не могли правильно налаштувати монітор?
Безумовно, коли-небудь ми всі “дограємось” – технології доставлять безліч турбот. Але, поки по вулицях не марширують роботи, розслабтесь та отримуйте задоволення від досягнень прогресу. Хоча і зловживати не варто, – Вам про це ще бабуся казала, і правильно робила.
Leave a Comment